Время на прочтение: 6 минут(ы)

Повреждение ткани в очаге воспаления является результатом активных изменений, которые происходят в органах и тканях в ответ на развитие патологического процесса. Одной из основных особенностей воспалительного процесса является изменение проницаемости сосудов, в частности, венул. В результате повреждения клеточных и структурных элементов происходит увеличение проникновения эмигрировавших лейкоцитов и освобождение активных белков, факторов роста и энзимов из лизосом. Это приводит к развитию гиперемии, повышению уровня воспалительной реакции и возрастанию ферментов различной специфичности.

В центре патогенеза воспаления находятся компоненты иммунной системы, в частности, разные типы лимфоцитов и нейтрофилов. Нейтрофилы играют особую роль, они способны фагоцитировать и уничтожать патогены и свободные радикалы, которые являются одними из факторов развития воспаления. Они также могут выделять различные хемотаксические вещества, приводящие к притяжению других лейкоцитов и фагоцитозу. В связи с этим, процесс воспаления часто сопровождается увеличением числа лейкоцитов в крови и изменениями их функциональной активности.

Помимо активных изменений в воспалении, также развивается экссудация, которая связана с нарушением структуры и функции сосудистого русла. В результате повреждения эндотелия сосудов проникают в ткани кровь и протеины, что приводит к образованию воспалительного экссудата. В этот период развивается местная гиперемия и отечность, происходит активная миграция лейкоцитов из крови в очаг воспаления. Лейкоциты могут участвовать в фагоцитозе и выработке различных медиаторов воспаления, включая простагландинов, что способствует дальнейшему развитию патологического процесса.

Ошкодження тканини в патологічному вогнищі запалення — основи патології та лікування

Одним зі стадій вогнища запалення є гіперемія — це збільшення кровопостачання в пошкоджених тканинах. Гіперемія відбувається на двох рівнях: поверхнева гіперемія спричиняє видимі зміни в вигляді червоного кольору та тепла шкіри, а глибока гіперемія відбувається на рівні капілярів та приводить до збільшення прохідності судин та виходу рідини та клітин з кровотоку.

Другою стадією розвитку вогнища запалення є екссудація — це виходу судинних компонентів крові в тканини, оскільки проникнення лейкоцитів в очаг запалення може відбуватися тільки через перекриті кров’ю проміжки між клітинами судинної стінки. Екссудат містить ряд факторів, що стимулюють ріст та проникнення лейкоцитів.

Екссудат	Медіатори
Фібриноліз	Лізоцим
Протеїни	Тканинний фактор росту
Хемотаксичні речовини	Хемотаксичні фактори

Пошкодження тканини в патологічному вогнищі запалення спричинює підвищення проникності клітин, що призводить до збільшення розміру зони запалення та насичення вогнища запалення активними компонентами лейкоцита, такими як лізосомальні ферменти та кислоти, які можуть пошкодити структури тканини. Таким чином, пошкодження тканини в патологічному вогнищі запалення відноситься до альтерації, або структурних змін, які виникають внаслідок дії фізіологічних медіаторів та ферментів.

Початок розвитку запалення

За дією різних елементів кровоносного русла відбувається посилення кровенаповнення у зоні запалення. Запальний процес супроводжується активною клітинною іміграцією — активні рухи клітин в зону запалення. Розвиток запалення супроводжується різноманітними системними процесами, такими як дегрануляція, фагоцитоз та процеси регенерації.

Дещо більш детально можна розглянути процес початку запалення. Його результатом є прояви видимих змін у зоні запалення. Перш за все, можна відмітити збільшення числа нейтрофілів, які є активними членами запального процесу. Помимо цього, нейтрофіли у зоні запалення здатні до дегрануляції, що призводить до виділення свободних факторів воспалительного процесу, таких як лізоцим. Ці фактори сприяють зниженню проникності кровоносних судин, що водночас забезпечує поліпшення функціональних змін лейкоцитів та активізацію фагоцитозу.

Зазначимо, що не тільки нейтрофіли беруть участь у процесі запалення. Інші клітини, такі як лімфоцити, також емігрують у зону запалення. Альтерація білої крові та зміни її показників, зокрема збільшення числа лейкоцитів, є позитивними маркерами запального процесу. Разом з тим, нейтрофіли та інші клітини у зоні запалення можуть викликати негативні наслідки для тканини, такі як додаткове пошкодження тканини та альтерація клітин. Проліферація лейкоцитів та інших інтегральних компонентів запалення може бути спричинена паралельно зі зниженням числа нейтрофілів у крові.

Процессы разрушения ткани в очаге воспаления

Воспалительные реакции обеспечиваются участием биологических факторов, таких как лейкоциты, медиаторы воспаления, фагоцитоз, различные ферменты и многие другие. В результате действия этих факторов возникает воспаление, которое является физиологической реакцией организма на повреждение ткани.

Острое воспаление характеризуется изменениями в макроскопической структуре ткани и микроскопических альтерациях в очаге альтерирующего воспаления. Вскрытие очага выявляет гиперемию сосудов, отек тканей.

Возникает реакция нейтрофильных лейкоцитов. Они являются основными клетками, маркерами пролиферации и активности инфицированной ткани. Саратов процессов лизоцим, изменения скорости ферментов и маркеры роста участвуют в формировании альтерации в очаге воспаления.

Вследствие альтерации ткань вокруг очага воспаления может изменять проницаемость сосудов и участвовать в формировании острого воспалительного отека.

Процессы разрушения ткани в очаге воспаления могут приводить к различным изменениям. Один из таких факторов — это выделение простагландинов и других медиаторов воспаления, которые вызывают изменения функциональных и структурных характеристик затронутой ткани.

Таким образом, процессы разрушения ткани в очаге воспаления включают в себя альтерации, различные изменения в параметрах крови, формирование острого воспалительного отека и другие физиологические реакции, которые являются частью патогенеза воспаления.

Ремонт и замена поврежденной ткани

В стадии развития процесса воспаления, эмигрировавшие клетки освобождают биологические факторы, такие как хемотаксические факторы, которые привлекают другие клетки воспаления в зону повреждения. Эти факторы также могут способствовать активации системы пролиферации сосудов.

Развитие воспаления включает также процессы фагоцитоза — поглощение и уничтожение воспалительных стимулов и микроорганизмов. Нейтрофилы, при эмиграции в зону повреждения, дегранулируют и высвобождают ферменты, вызывая различные биологические реакции. Параллельно с этим возникает спазм местных сосудов в результате воздействия на окончания нервов.

При уровне повреждения ткани достигает вторичной формации фибринолиза (разложение фибрина), происходят альтерации, в результате которых образуется зона инфильтрации. Альтерация — это изменение природы тканей и процессов, которые помимо воспаления предопределяют течение различных видов патологии.

В результате эмиграции в зону повреждения заращение происходит в основном фиброцитами, эосинофилами и клетками, ассоциирующимися с иммунитетом, в том числе лимфоцитами. Ткань, сосуды которой испытывают альтерацию, активно вырабатывает воспалительные медиаторы, проникая в акумуляцию гранулоцитов. До того, как альтерация охватывает все слои структуры ткани, формируется специфическая зона, которая ограничивается зоной, в которую эмигрируют лимфоциты.

Маркерами развития ткани, которые помимо воспаления, свидетельствуют о клинической значимости того или иного воспалительного процесса, являются величина гранулоцитарного инфильтрата, длительность дегрануляции клеток и численность клеток, связанных с ферментами и фагоцитозом. Эти показатели могут быть показателями для определения перифокальной, дифференцированной и других форм кардинальной перестройки в очаге воспаления.

Одним из основных маркеров альтерации является лизосомная активность, связанная с миграций нейтрофилов из циркуляции в очагом воспаления. В этих случаях часто отмечается эмиграция клеток с хромонаполненностью.

Основні етапи здоров’я тканин

• Перша стадія — розвиток гіперемії. Гіперемія є одним з ранніх проявів запалення. Під впливом подразників судини розширюються, що викликає збільшення кровотоку в ураженій ділянці. Це забезпечує надходження біогенних амінів та лейкоцитів до очагу запалення.

• Друга стадія — розвиток ексудації. Ексудат — це рідина, яка виділяється з пошкодженої тканини. Ексудація відбувається паралельно з гіперемією та включає розривання кров’яних судин та міграцію лейкоцитів до очагу запалення. Лейкоцити виробляються в органах лімфатичної системи та беруть активну участь у боротьбі з інфекцією.

• Третя стадія — розвиток процесу регенерації та грануляції. Після ексудації здорова тканина починає відновлювати свою фізіологічну структуру. Цей процес включає в себе активацію клітин, які утворюють нові тканини, а також виділення позитивних факторів регуляції регенерації. Один із таких факторів — фібриноліз. Це процес розщеплення фібринових заготовок.

• Четверта стадія — формування нової тканини. На цій стадії, після регенерації та грануляції, формується нова тканина. У ній поступово знижується рівень запальної реакції, а також збільшується кількість фібробластів та капілярів.

Основні етапи здоров’я тканин під час запалення характеризуються альтераціями, грануляцією, регенерацією та формуванням нової тканини, які відбуваються в певній послідовності під контролем імунної системи. Цей процес має велике значення для організму, оскільки дозволяє йому повернутися до нормального функціонування після пошкодження.

Активні агенти запалення

У процесі розвитку запалення формирується уражена тканина, що призводить до появи патологічних змін. Представники клітинного зв’язку та функціональних процесів біологічних організмів, такі як лейкоцити, нейтрофили, лімфоцити, участь у розвитку запалення, оскільки вони є активними клітками, які здатні до дегрануляції.

У процесі дегрануляції (виймання з клітини зереноносних включень) нейтрофілами виходять активні ферменти, серед яких найбільш типовий — лізоцим. Лізоцим виводиться у вигляді свободних ферментів через клітинні стінки до проміжку.

За дією лізосомальних ферментів розвивається уражена тканина, що призводить до зрушення клітинних структур, пошкодження мембран, зменшення активності соединенних зв’язків, порушення метаболічних процесів. У результаті відбувається утворення екссудатів — рідини, яка складається з пухлинних елементів, білків, які нестермільовані ядрами, фібриногену, фібрину.

Активні агенти запалення, такі як простагландини, сприяють збільшенню проникності судин, що гарантує підвищення проникності кровоносними клітинами. Таким чином, кровенаповнення ураженої тканини збільшується. За допомогою хемотаксичних факторів активні клітини втілюються в тканину через русло судин, що допомагає утворюватися екссудатів.

Такі еміграція лейкоцитів, а також екссудація та оминаючі реакції кліток в тканині сприяють розвитку запалення.

Таким чином, формування екссудатів, утворення активних агентів запалення та їх дія на тканини має вагоме значення у патогенезі запального процесу. Найважливішим моментом є проникність ураженої тканини, через яку активні агенти запалення можуть проникнути, що викликає виход екссудатів та розвиток запалення.

Особливості лікування запалення

Ушкодження тканини і проникність судин

В процесі воспалення, спостерігається гіперемія з виходом екссудату з кровоносних судин. Гіперемія є результатом гіпертонічного спазму судин і дії маркерів запальних процесів. Виход екссудату з кровотоку відбувається в результаті зменшення проникності кровоносних судин, що становить частину захисно-пристосовальних процесів організму при запаленні.

Участь лізоциму та гіперемії в процесі запалення

Гіперемія сприяє розвитку запальних процесів в тканинах. Гіперемія запалення відбувається в результаті розширення кровоносних судин під дією певних хемотаксичних факторів. У зоні гіперемії активуються імунні клітини, що сприяє еміграції клітин з кровотоку в очаг запалення. Таким чином, лізоцим при зміні швидкості кровотоку забезпечує генерацію мощних протизапальних маркерів в позитивних реакціях.

Компоненти запального комплекса	Результати воспалительного процесса
Активація клітин	Еміграція клітин
Орозлива екссудація	Захистно-приспособительні процеси
Альтерація тканин	Зміни в органах
Дегрануляція лізосом	Еміграція клітин

Очаг запалення може відбуватися в різних стадіях розвитку процесу. В процесі запалення змінюються клітини, структури та фізіологія організму. Одним з розповсюджених проявів запалення є еміграція клітин, зокрема нейтрофілів. Еміграція клітин з кровотоку і зміна проникності судин відіграють важливу роль у захисно-приспособительних процесах організму при запаленні.